Сказ та його профілактика

9.12.2019, 10:08

Сказ - особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей. Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується смертю (летально). Джерелом збудника (вірусу) сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослинення, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Тривалість інкубаційного періоду (від моменту зараження до перших проявів хвороби) найбільш короткий для тварин – 7-8 днів, для людей – від 2-ох тижнів до одного року. Клінічні ознаки сказу у тварин і людей подібні. Перші ознаки захворювання мають загальний характер та стосуються дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи. Загибель тварини або смерть людини наступає внаслідок дихальної недостатності.

 

Форма хвороби може бути буйною, тихою, атиповою. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки - втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, вдень з’являються в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин і людей.


Основним джерелом вірусу сказу в Україні, як і на більшій частині Європи, є лисиця червона, яка є найбільш масовим видом хижаків – приблизно 70% від загальної кількості хижаків. Сказ підтримується там, де щільність червоної лисиці досягає більше однієї голови на 1000 га угідь. Зазвичай протягом року спостерігається два піки захворюваності, що пов’язані з біологією лисиці – основного резервуару збудника рабічної інфекції. Перший припадає на січень-лютий-березень, що співпадає з гоном лисиці, другий – осінньо-зимовий період, коли популяція лисиць поповнюється молодими особинами. Однією з найважливіших екологічних та епідеміологічних особливостей сказу природного типу є простежувана активна адаптація цього виду тварин до зміненого людиною екологічного середовища. Лисиці водяться не тільки в дикій природі, але й в культурних ландшафтах, на околицях міст. Хвора на сказ лисиця здібна за добу пробігти 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин, і в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. А це, в свою чергу, збільшує питому вагу хворих на сказ свійських тварин та наближає сказ до людини.


Потенційним джерелом розповсюдження сказу в населених пунктах є бездоглядні собаки і коти, чисельність яких за останні роки не набуває тенденції до зменшення, а також собаки та коти, власники яких порушують правила їх утримання (заздалегідь не щеплюють їх проти сказу).


Враховуючи кількість захворюваності домашніх тварин, особливо котів і собак, можна відзначити два типи рабічної інфекції: природновогнищевий, осередки якого формуються за рахунок диких тварин та антрапоургічний, що підтримується домашніми тваринами. Особливо слід врахувати епізоотичну роль котів, які мають схильність до бродяжництва та спільні з лисицями місця здобування корму. Часто можна бачити, що діти годують та граються з безпритульними тваринами, дорослі також намагаються надавати їм допомогу, лікувати хворих тварин. У результаті-отримують укуси, що в окремих випадках можуть вартувати життя.


Тому громадянам, а особливо власникам домашніх тварин, потрібно бути пильними і дотримуватись відповідних правил:


  - власники домашніх тварин повинні щорічно забезпечити проведення профілактичного щеплення своїх утримуваних тварин проти сказу;

  - вигулювати собак на короткому поводку та у наморднику, дворових собак утримувати в огороджених подвір’ях або у вольєрах;

  - уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;

  - вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;

  - мисливцям під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавицями, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині.


Що треба робити, коли вас покусала тварина?


  - перш за все, при будь-якому укусі тварини рану необхідно негайно чи, принаймні, якомога швидше ретельно промити чистою водою із застосуванням мила (дуже добре підійде в цьому випадку господарське мило). Після того, як рана буде промита, обробити її краї – 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти на рану чисту суху пов’язку, а потім не зволікаючи звернутись до травматичного пункту чи сімейного лікаря за місцем проживання, де буде надана кваліфікована медична допомога та вирішуватись питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження);


  - тварину, яка завдала ушкодження людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи). Власники домашніх тварин, які нанесли укуси людям, повинні негайно ізолювати таких тварин та повідомити фахівців ветеринарної медицини, для проведення карантинування цих тварин та клінічного нагляду за ними на протязі відповідного періоду.


Памятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоровя та здоровя своїх близьких!